Posts with tag сон
мені страшно лягати спати
можна якось виключити сни?
мені досі сниться В.
в сні він торкається моїх рук, дивиться на мене, посміхається. в сні він мене любить
звісно, це просто сон. він ніколи мене не любив. для нього я "несправжня" чи як там він казав
не розумію, чому він мені сниться. я хочу забути його.
насправді, в мене досить болить, коли я його бачу. це мене дратує
ненавиджу цю частину себе
сон

я йду по базару й на дорозі лежить немовля. Воно ніяк не реагує на людей, а люди на нього. Я підходжу ближче й воно дивиться на мене. Беру його на руки й в цей момент люди бачать його. Починають метушитись, казати щось про поліцію
Жінка протягує мені дитячий одяг й я намагаюсь одягнути немовля. Вона просить мене зайти до себе в магазин й я слухаюсь.
В цей момент люди, одягнені в чорне, ходять повз й шукають цю дитину. Кричать. Вони теж заходять в магазин, але дитини немає більше.
Вони сваряться з жінкою, а потім йдуть. Вона говорить, що я теж мушу йти
Я виходжу й бачу пташку, вона літає дуже низько й ніби кругами. Чомусь розумію, що маю йти за нею
Пташка веде мене дуже довго, ми вийшли з базару, пройшли повз якийсь ліс й дійшли до річки. Я підійшла ближче й там сиділи чоловік й жінка. Між ними було місце, щоб сіла я.
Жінка повернулась й тепло мені посміхнулась, вона чекала на мене. Вона простягнула до мене руки й взяла моє лице в свої долоні. Жінка розповіла мені, що це була її дитина, але тепер її маю народити я. Що вона вдячна, що я не пройшла повз й врятувала її від темних людей
Тоді відпустила мене й кивнула на чоловіка. Я повернулась до нього, він теж мені посміхався. Він погладив мою щоку. Й тоді поцілував мене.
Сказав, що це, щоб я його запам'ятала й потім знайшла.
Вони зникли, а я опинилась в будинку. Я пам'ятала, що я маю знайти чоловіка, але не знала як, ще я не розуміла, куди зникла та дитина й постійно про неї думала
В будинок входять багато людей, вони всі звичайні. В футболках, джинсах, розмовляють. Вони вітаються зі мною, бо знають мене, але я не знаю їх.
Я відкриваю якусь книгу, починаю читати й розумію, що це про них. Вони починають змінюватись, їх одяг, поведінка. Вони починають танцювати. Кімната теж змінюється й тепер це якась барокова зала. В якийсь момент вони зупиняються, ніби час завмер, й я розумію, що це картина, перед якою я стою в галереї.